Гіпертиреоз і тиреотоксикоз: симптоми та лікування

Організм людини працює завдяки злагодженій регуляції біохімічних процесів, основну роль у яких відіграють гормони. Вони виробляються залозами внутрішньої секреції, які утворюють ендокринну систему. Щитоподібна залоза, як одна з ключових залоз, відповідає за синтез тиреоїдних гормонів — тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3). Ці речовини беруть участь у регуляції обміну речовин, забезпечують нормальну роботу серця, мозку, нервової системи, а також впливають на емоційний стан.
Однак надмірна секреція тиреоїдних гормонів порушує гармонію цих процесів, що призводить до серйозних збоїв у роботі організму. Симптоми, характерні для таких порушень, потребують особливої уваги. Які небезпеки приховує високий рівень гормонів щитоподібної залози і як боротися з цим станом?
Ці два терміни часто плутають, хоча вони позначають різні стани. Гіпертиреоз — це підвищена активність щитоподібної залози, коли залоза виробляє надмірну кількість гормонів. Тиреотоксикоз — результат цього надлишку, стан, за якого організм зазнає гормональної інтоксикації. Важливо розуміти, що тиреотоксикоз є наслідком гіпертиреозу, але не навпаки.
Складна система регуляції роботи щитоподібної залози включає гіпофіз, який виробляє тиреотропний гормон (ТТГ). Саме він контролює рівень тиреоїдних гормонів. Гіпертиреоз може розвиватися внаслідок порушень на будь-якому етапі цього ланцюга.
Найпоширеніші причини:
- Патології щитоподібної залози:
- Базедова хвороба — аутоімунне захворювання, що призводить до дифузного збільшення залози.
- Вузлові зоби — локальне розростання тканин щитоподібної залози.
- Тиреоїдити — запальні процеси, що виникають з різних причин (віруси, пологи, аутоімунні реакції).
- Порушення регуляції:
- Пухлини гіпофіза або щитоподібної залози, які виробляють гормони незалежно від потреб організму.
- Некоректний прийом гормональних препаратів (наприклад, L-тироксину).
Додатково доведено генетичну схильність до гіпертиреозу.
Лікарі класифікують гіпертиреоз за ступенем тяжкості та стадією розвитку:
- Субклінічна форма: рівень гормонів щитоподібної залози залишається в межах норми, але ТТГ знижений. Симптоми відсутні або мінімальні.
- Маніфестна форма: рівень тироксину підвищується, з’являються виражені клінічні ознаки.
- Ускладнена форма: пов’язана з важкими системними порушеннями, включаючи серцево-судинні патології, остеопороз, ризик кризів.
За тяжкістю перебігу розрізняють легку, середньотяжку і тяжку форми тиреотоксикозу.
Оскільки гормони щитоподібної залози беруть участь у багатьох процесах, симптоми можуть проявлятися у всіх системах організму:
- Серцево-судинна система: тахікардія, аритмія, задишка, стійке підвищення частоти серцевих скорочень навіть у стані спокою.
- Травна система: стрімка втрата ваги, часті діареї, підвищений апетит.
- Нервова система: дратівливість, тривожність, безсоння, гіперактивність.
- Опорно-руховий апарат: слабкість, м’язова гіпотонія, ломота у суглобах.
- Зір: сухість очей, відчуття піску, екзофтальм (випинання очей).
Додаткові прояви: сухість і ламкість волосся та нігтів, набряки, відчуття «кома в горлі».
Основні діагностичні заходи — УЗД щитоподібної залози, ЕКГ. Додатково проводять радіологічне дослідження функцій залози (сцинтиграфію). За показаннями виконують забір тканин залози для аналізу (біопсію).
Аналізи крові:
- На гормони: ТТГ, кальцитонін, трийодтиронін, тироксин (загальний і вільний).
- Білок фолікулярних клітин залози (тиреоглобулін).
- Антитіла: до ферменту тиреоїдної пероксидази (АТПО), до рецепторів ТТГ (Ант ТТГ), до тиреоглобуліну (АТГ).
Сучасна медицина пропонує кілька підходів до терапії, які обираються залежно від причини та ступеня тяжкості захворювання:
- Медикаментозне лікування. Препарати, як-от «Тирозол» і «Мерказоліл», знижують активність щитоподібної залози. Для нормалізації серцевого ритму призначають бета-блокатори.
- Радіойодотерапія. Використання радіоактивного йоду для руйнування гіперактивних клітин щитоподібної залози.
- Хірургічне втручання. За значного збільшення залози проводять часткове або повне видалення органа.
- Корекція способу життя. Рекомендується уникати стресу, дотримуватися дієти та обмежувати фізичні навантаження.
Дієта відіграє важливу роль у підтриманні здоров’я пацієнтів із гіпертиреозом.
Рекомендується:
- Вживати більше продуктів, багатих на кальцій (сир, кефір, сир).
- Виключити продукти з високим вмістом йоду (морська капуста, морепродукти).
- Відмовитися від алкоголю, кави та енергетиків.
- Віддавати перевагу варінню, тушкуванню та запіканню під час приготування їжі.
Для запобігання рецидивам важливо регулярно відвідувати ендокринолога, уникати надмірних навантажень, дотримуватися збалансованого харчування та мінімізувати стрес. Використання сонцезахисних засобів і турбота про здоров’я шкіри також допомагають запобігти ускладненням.
- Впровадження штучного інтелекту в кардіологію відкриває нові горизонти в діагностиці, профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань, допомагаючи лікарям справлятися зі зростаючим навантаженням і забезпечувати пацієнтам більш якісний догляд.
- Показання та протипоказання для лікування електрофорезом, методики проведення